- піднебіння
- [п'іднеиб’і/н':а]
-н':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
піднебіння
Смотреть что такое "піднебіння" в других словарях:
піднебіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
піднебіння — я, с. Верхня стінка ротової порожнини у людей і хребетних тварин, яка поділяється на передню тверду й задню м яку частини і має склепінчасту форму … Український тлумачний словник
задньопіднебінний — а, е, лінгв. Який утворюється біля задньої частини піднебіння або за її участю. Задньопіднебінні приголосні … Український тлумачний словник
твердопіднебінний — а, е: •• Твердопіднебі/нні при/голосні приголосні, при вимові яких середня частина спинки язика підіймається до твердого піднебіння, змикаючись із ним або утворюючи щілину … Український тлумачний словник
піднебінний — а, е. 1) Прикм. до піднебіння. 2) лінгв. Те саме, що палатальний … Український тлумачний словник
мигдалик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до мигдаль. 2) перев. мн. Залози, розташовані по боках піднебіння в глотці, схожі формою на мигдалевий горіх. •• Мигда/лик мо/зочка частка півкулі мозочка, яка розміщена на передньомедіальній частині його нижньої поверхні… … Український тлумачний словник
ретротранспозиція — ї, ж. Хірургічне подовження м якого піднебіння шляхом переміщення назад слизово окісних фрагментів з твердого піднебіння … Український тлумачний словник
ротовий — а/, е/. Прикм. до рот 1). •• Ротова/ порожни/на частина рота, обмежена спереду і з боків губами та щоками; верхньою її стінкою є тверде і м яке піднебіння, а нижньою – дно порожнини рота. Ротова/ части/на гло/тки середня частина глотки, розміщена … Український тлумачний словник
підніб'я — б яти, Пр. Піднебіння. б яти, с. Ол. Піднебіння … Словник лемківскої говірки
велярний — а, е, лінгв. Який вимовляється з піднесенням задньої частини спинки язика до м якого піднебіння (про звук); задньоязичковний, задньопіднебінний … Український тлумачний словник
